Все почалося з того, що я почула від своєї однокласниці про закладки - ці дивовижні речі, які можуть перенести тебе в інший світ. Вона розповідала, як вона замутила собі незабутню вечірку, де всі вони були вимордовані і бігали по радуги, сміючись безупинно. Я, звісно, почула попутку і вирішила спробувати цю "радість життя" на власній шкурі.
Так от, я зібрала свої останні гроші та вирушила на промисловий район, де, за слухами, можна придбати найкращі закладки у місті. Знайшовши правильний куток, я придивилася до нерозрізненної толпи людей, серед якої гуляли наркомани, ділові люди та звичайні патрульні. Деякі жадаючі з доброю партією закладок розмовляли з швидкими хлопцями у капелюхах.
Я наблизилася до одного з цих хлопців у капелюсі і спитала його, які закладки у нього є. Він посміхнувся та показав мені пластинку з різнокольоровими таблетками. Моя душа заплескала від радості, і я негайно зрозуміла, що це щось особливе.
Я спробувала закладки, коли повернулася додому до своєї кімнати. Відкривши пляшечку з водою, я швиденько взяла одну з них та здавила в порошок на ліжку, використовуючи замість трубки свою знайому пластикову стравацьку трубку. Потім я вдихнула цей порошок, немов зачарована, і зіп'ятерилася в очах.
Світ навколо мене перетворився на неймовірну суміш кольорів та звуків. Я бігла по вулицях, насолоджуючись кожним кроком, ніби пливучи у морі радуги. Все навколо було настільки красивим, що я почала засмагати від радості. Моє серце билось так сильно, що мені здалося, ніби воно зараз вискочить з мого грудей.
Але, як кажуть, усе гарне колись закінчується. Згадавши про решту світу, я повернулась додому, але моя радусть не зникла. Я вирішила замутити справжню вечірку в своїй кімнаті і запросити своїх друзів. Розкуривши свою плойку, я включила круті треки та почала радостно танцювати під звуки електронної музики.
Я змахнула руками навколо, заповнюючи свій простір блискітками та музикою. Це було незбагненне щастя, і я повільно занурювалася в свій особистий рай, де не було місця для неприємностей та проблем.
Проте, з часом я почала розуміти, що закладки - це щось більше, ніж просто одноразовий кайф. Їхня сила почала булліті мене із середини, творячи муку та залежність, якої я ніколи не очікувала. Вони стали частиною мого щоденного життя, коли я шукала постійної радості та втечі від реальності.
На моє щастя, я розуміла, що це небезпечна гра з вогнем, і вирішила зупинитися. Мені довелося пройти через безкраї муки, аби звільнитися від залежності, але я знаю, що це було правильне рішення. Слова гердос, крэка та мука вже не асоціюються з радістю, але з пусткою та втратою.
Отже, мої друзі, не погоджуйтесь на такі моменти, які можуть знищити ваше життя. Не падайте під вплив закладок та інших наркотиків. Життя - це прекрасний дар, і ми повинні його цінувати, не залежно від того, як тяжко і боляче буває іноді. Будьте мужні та здійснюйте свої мрії, але робіть це чистими і здоровими шляхами. Завжди пам'ятайте, що дійсність - це найкращий наркотик, який ми можемо мати. Живіть своїм життям, а не втрачайте його в світі штучної радості!
Никита меня уже знает, и поэтому, когда я стучусь в его дверь, он открывает ее почти сразу. Я захожу и сразу же замечаю таблы LSD, которые лежат на столе. Даже вид их меня завораживает. Все эти краски, которые начнут размываться перед глазами – просто огонь! Они по-своему волшебны и притягательны. Не могу устоять перед искушением и беру парочку. Так, на всякий случай. Буду пробовать позже.
Никита подмигивает мне и предлагает гердос. Я думаю, что он пропечатался и просто хотел сказать "героин", но мелочи. Я беру парочку пакетиков, закидываю их в карман и говорю: "Спасибо, бро. Это будет как раз то, что мне сейчас нужно".
Я выхожу из подъезда, закуриваю свою гашишную сигарету и вижу свет луны, отражающийся в лужах. Все вокруг кажется таким таинственным и загадочным. Я иду дальше, к своей любимой остановке, чтобы проверить, нет ли знакомых лиц. Дело в том, что я немного стеснительный и всегда боюсь, что на меня тут же наскочит шугняк.
Прогулка по ночному району это как шанс почувствовать себя настоящим героем. Все эти яркие вывески, блики фар машин, летающие мусорные крысы...Это как фильм "Бэтмен" в реальной жизни! Я иду, обходя тусовщиков, которые просто тусуются за углом и херачат крэка. Они вечно выглядят наркоманами и меня от них прямо морозит.
Прохожу мимо главной площади, где играет музыка, и нахожусь в самом центре напряженной атмосферы, пронизанной запахом свежеиспеченного хлеба. Впереди меня открывается мост, и я решаю пойти по нему. Ведь ночью такие прогулки наиболее интересны, ведь так?
Я уже примерно на середине моста, когда вдруг ощущение, что я плавлюсь, становится все более и более интенсивным. Все вокруг меня начинает смешиваться, и я чувствую себя как на гигантской карусели. Я стою на месте, но все вокруг меня движется, вращается и перекликается. Таблы LSD вступили в силу.
Я продолжаю свою прогулку, но все окружающее меня начинает искажаться. Светофоры выглядят как многоцветные калейдоскопы, а стены зданий словно начинают пульсировать. Я вижу лица людей, но они все выглядят как маски из ужасного фильма ужасов.
Неожиданно мой взгляд останавливается на красивой девушке, стоящей на противоположной стороне моста. Она смотрит прямо на меня и улыбается. Я не могу поверить своим глазам. Она словно фея в этом сумасшедшем мире LSD. Я решаю пойти к ней, не обращая внимания на кружение головы и искаженное восприятие.
Мы начинаем разговаривать, и оказывается, что она тоже увлекается наркотиками. У нее в сумочке прячутся маленькие капсулы экстази. Но она, кажется, не очень хочет делиться со мной своими закладками. Я начинаю уговаривать ее, и в конце концов, ей все-таки удается меня сговорить. Мы с ней отправляемся в сторону парка, чтобы не привлекать внимание.
Местом нашей встречи становится уютная скамейка, где мы садимся на немного подвыпившего, чтобы плясать под нашу любимую музыку. Волны счастья от напряженной ночи и наркотиков накатывают наши сознания, и мы просто наслаждаемся этим моментом.
В эту ночь я понял, что прогулки ночью вдвоем – это не просто прогулки. Это целое искусство, пропитанное адреналином и незабываемыми эмоциями. Они заставляют тебя ощущать себя живым, настоящим. Они открывают тебе двери в мир, где все возможно.
Так что, братюня, не бойся идти на прогулку ночью. Однако, помни, что всегда нужно быть осторожным и контролировать количество принимаемых таблеток.

Эй, народ! Давайте трэпить, а? Сегодня я вам расскажу, как я закупила экстази и как после этого больше не могу слушать чушь в школе. Зарядитесь, вэлкам в мой район - история начинается!
Борода, так его зовут, из нашего района. Типичный наркоман-комик, всегда веселый и непредсказуемый. Мало кто знает, но он продаёт закладки нашим пацанам. Я не знаю, что в них, но слышал, что это какая-то экстази. Чисто для нагрузки, если понимаете о чем я.
Вот и я решила попробовать вумать, почему все так счастливо после залета. Пришла к Бороде, выбрала парочку закладок и хз, что дальше. Он сказал, что эфедрин там, трэпить будем точно. Решила попробовать и, блин, не пожалела.
Следующий день - школа. Встала, как обычно, сонная и без настроения. Но только я переступила порог школы, все стало наоборот. Все улыбаются, говорят смешные штуки. Мне казалось, что я в сказке, на одном из тех розовых облачков. Как будто все слова, что я слышала до этого, были просто чушью.
Вот так я закручена! Сижу в уроке литературы, и преподаватель болтанет о каких-то нудных классических произведениях. А меня мои новые друзья прикалывают, а я даже и не понимаю, о чем они там говорят. Иногда просто катит от смеху, никак не смогу сосредоточиться.
| 1 час литературы | 1 час смеха с друзьями |
| 2 часа математики | 2 часа смеха с друзьями |
| 3 часа истории | 3 часа смеха с друзьями |
Не знаю, как долго я смогу таким образом болтануться. Но раз уж зацепило, то почему бы и нет? Ведь я забыла о чуше в школе, забыла о проблемах. Вся эта музыка, тусовки, смех - это моё. Я больше не хочу быть частью того серого мира, который меня окружает. Я найду свои радужные облака и буду трэпить до конца!
Но вот только иногда становится страшно. Мои уроки превратились в пустую трата времени. Но это же так весело! Хз, что делать. Пока буду наслаждаться этими моментами, а там уж время покажет.